Марфівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Меню сайту
Календар
«  Березень 2021  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 4
Погода
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Основна сесія

ПІДГОТОВКА ДО ЗНО 

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 3 лютого 2016 року № 77 «Про затвердження програм зовнішнього незалежного оцінювання осіб, які бажають здобувати вищу освіту на основі повної загальної середньої освіти» затверджено програми зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури, історії України, математики, біології, географії, фізики, хімії та російської мов. 
      Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 27 липня 2016 року № 888 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки від 3 лютого 2016 року № 77»розроблення та укладання тестів зовнішнього незалежного оцінювання з іноземних мов у 2017 році відбуватиметься відповідно до  програми, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 01 жовтня 2014 року № 1121.

На підставі затверджених програм будуть укладатися тестові завдання для проведення зовнішнього незалежного оцінювання 2017 року. Відповідно до пункту 2 статті 45 Закону України «Про вищу освіту» перелік програм зовнішнього незалежного оцінювання для осіб, які бажають здобувати вищу освіту на основі повної загальної середньої освіти, затверджується та оприлюднюється не пізніше ніж за 1,5 року до проведення зовнішнього незалежного оцінювання.

 

 

Наказом Міністерства освіти і науки України від 31 серпня 2016 року №1055 затверджено 

 Календарний план підготовки та проведення в 2017 році зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освітищо визначає основні етапи підготовки та проведення зовнішнього незалежного оцінювання, а також терміни їх реалізації.

Реєстрація осіб для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні триватиме з 6 лютого до 17 березня 2017 року. Вносити зміни до реєстраційних даних учасники зовнішнього незалежного оцінювання зможуть до 31 березня 2017 року.
Основна сесія зовнішнього незалежного оцінювання триватиме з 23 травня до 16 червня.Тестування з української мови і літератури відбудеться 23 травня,

іспанської, німецької, французької мов – 25 травня,

англійської мови – 29 травня,

математики – 31 травня,

історії України – 2 червня,

російської мови – 6 червня,

біології – 8 червня,

географії – 12 червня,

фізики – 14 червня,

хімії – 16 червня.
Інформація про результати основної сесії зовнішнього незалежного оцінювання з усіх навчальних предметів буде розміщена на інформаційних сторінках учасників зовнішнього незалежного оцінювання до 23 червня 2017 року (українська мова і література, іноземні мови, математика – до 15 червня, історія України, біологія, російська мова – до 19 червня, географія, фізика, хімія – до 23 червня).

 

 
 
ПІДГОТОВКА ДО ЗНО:

Як писати власне висловлювання на ЗНО?



І. Структура твору-роздуму 

 

Школярам потрібно пояснити, що будь-який твір (попри те, що саме слово передає очевидний творчий, вільний характер процесу) має чітку структуру й будується за стрункою схемою: вступ, основна частина, висновок. Твір-роздум – особливий текст, будова якого визначена закона­ми логіки. До того ж оцінювання висловлення було б суб’єктивним, якби вчитель керувався лише критерієм «подобається – не подобається». Тож дотримання певної визначеної схеми під час написання твору-роздум – доконечна вимога, виконання якої допоможе учневі переконливо довести свою думку, а вчителеві дасть орієнтири для об’єктивного оцінювання. Отож пропонуємо старшокласникам запам’ятати структуру твору-роздуму:

1.Теза

2. Аргументи.

3. Приклад з літератури чи інших видів мистецтва.

4. Приклад з історії, суспільно-політичного чи власного життя.

5. Висновок.

 

Середня частина може варіюватися: або по­даємо одразу всі аргументи (мінімум два), або по одному, наводячи після кожного приклад. Тоді схема твору матиме такий вигляд:

1.Теза.

2. Перший аргумент.

3. Приклад з літератури чи інших видів мистецтва.

4. Другий аргумент.

5. Приклад з історії, суспільно-політичного чи власного життя.

6. Висновок.

Слід наголосити на логічному зв’язку всіх елементів структури: аргументи доводять тезу, приклади підтверджують правильність аргу­ментів. Це означає, що коли висунути дві тези, то потрібно аргументувати кожну з них двома дока­зами й до кожного добирати приклади. Тут неважко й заплутатися. Тож треба намагатися чітко й лаконічно викладати свої думки.

Учень повинен знати, що під час оцінювання структури його твору звертатимуть увагу на такі моменти: наявність усіх названих елементів структури, пов’язаність їх (тезі відповідають ар­гументи, приклади й висновок) і використання спеціальних слів та виразів, потрібних для кож­ної частини тексту. Це означає, що, оцінюючи те­зу, викладач візьме до уваги таке:

  •  теза є;
  •    вона розташована на початку твору;
  •  вона сформульована чітко;
  •   у ній є конструкції, які виражають власну думку.
  • До прикладів, аргументів та висновку вимоги такі:
  •  аргументи містяться після тези та відповіда­ють їй;
  •  аргументів мінімум два (!);
  •   приклади йдуть після аргументів і відповіда­ють їм;
  •    прикладів мінімум два (!): один із художньої літератури чи інших видів мистецтва та один з історії, суспільно-політичного чи власного життя;
  •     висновок міститься після прикладів і відповідає тезі;
  •    використані спеціальні слова й вирази, які по­трібні для аргументації, наведення прикладів та ви­сновку (див. таблицю нижче).

Важливо пояснити випускникам, що на ЗНО за кожну з п’яти структурних частин твору мож­на отримати максимум 2 бали. Ще 2 – за логіч­ність твору: поділ на абзаци, логічний розвиток думки, використання спеціальних виразів для зв’язку думок. Отже, за структуру твору макси­мально може бути 12 балів. Якщо наступних 12 – за ідеальну грамотність – здобути не так просто, то цілком реально навчитися правильно будувати структуру твору-роздуму. З такою на­становою, упевнена, старшокласники старанні­ше й відповідальніше поставляться до роботи над створенням власного висловлення.

 

II. Спеціальні слова й вирази у творі-роздумі

 

Теза

Я думаю, …

Я вважаю, …

Мені здається, що …

На мою думку, …

На моє переконання, …

Моя точка зору на цю проблему така: …

Аргументи 

Я так вважаю, тому що …

Чому я так думаю? Тому що …

Аргументом на користь моєї думки мо­же бути те, що …

До того ж …

Довести своє твердження я можу такими аргументами:

по-перше, …, а по-друге, …

На користь моєї думки можу навести такі аргументи: …

Моє переконання ґрунтується на тому, що, по-перше, …,

а по-друге, …

Хоч моя думка, можливо, видається див­ною, спробую переконати вас такими аргумен­тами: …

 

Приклади 

Скарбниця світової літератури дає багато прикладів щодо порушеної проблеми. Так, …

На згадку приходить герой …

У зв’язку з порушеною проблемою хочеться згадати твір …

Яскравим прикладом саме такого ро­зуміння … особисто для мене є …

Проблема … є дуже актуальною, тому бага­то прикладів її розв’язання дає саме життя.

Говорячи про … , не можна не згадати …

Повертаючись до думки про … , можу наве­сти такий приклад: …

Як я вже зазначав, …

Щодо цього яскравим прикладом є образ … з твору …

Тема мого роздуму порушується у творі … .

Там …

Найкращою ілюстрацією такого розуміння проблеми є герой … з твору …

Історія також дає багато прикладів …

Один із них – …

Згадаймо постать видатного …

Захоплює його …

Хоча мій власний життєвий досвід ще порівняно малий, можу сказати, що …

Хочу навести приклад із власного життя …

 

Висновок 

Отже, можна дійти висновку, що …

Підсумовуючи, можна зазначити: …

Таким чином, можна зробити висновок, що …

Отже, бачимо, що …

На завершення свого роздуму підсумую: …

 

Вирази для зв’язку думок 

По-перше, по-друге, …

Повертаючись до думки про…, хочу зазначити, що …

Як я вже стверджував, …

Як уже зазначалося, …

Як можна побачити, …